«Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє

Тема. «Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє.

Мета: ознайомити учнів із поезією Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз твору;

розкрити полум’яну любов автора до України, його мрії про нову, вільну Україну;

формувати комунікативну, інформативну компетентності учнів;

виховувати любов до рідної землі, патріотичні почуття.

                   Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, фонозапис Г. Гладкого «Заповіт».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

         Перевірка домашнього завдання.

Літературний диктант

1.     Як називаються місто, де Т. Шевченко зустрівся з І. Сошенком? (Петербург)

2.     Ким був Тарас у Енгельгардта? (Козачком)

3.     Про що мріяв все своє життя Тарас Григорович? (Про волю)

4.     Якому ремеслу Т. Шевченко вчився у цехового майстра Ширяєва? (Малярству)

5.     Коли було викуплено Тараса із кріпацтва? (22 квітня 1838 року)

6.     Коли було видано першу збірку поезій? (У 1840 році)

7.     Яку назву має перша збірка? («Кобзар»)

8.     Визначте проблеми балади «Тополя». (Вірність і зрада; кохання щире і без почуттів; батьки і діти)

9.     Що символізує тополя? (Самотність)

10.   Що таке метаморфоза? (Перевтілення, зміна чого-небудь)

11.    Визначити тему балади «Тополя». (Розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і перетворення на тополю під впливом чудотворного зілля)

12.    Визначити ідею балади «Тополя». (Утвердження невмирущості справжнього кохання, возвеличення краси, вірності світлих і благородних людських почуттів)

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-         Які асоціації викликає у вас слово «заповіт»?

-         Коли людина пише «заповіт»?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Історія написання твору «Заповіт». Повідомлення учня.

Пізньої осені 1845 року Тарас Шевченко повертався з Андрущів у В’юнище, що на Переяславщині. У цих селах він за завданням Київської археологічної комісії змальовував пам’ятки старовини. Та в дорозі поет застудився. У В’юнищі почував себе зовсім хворим.

         Лікар Андрій Козачковський, приятель Тараса Григоровича, дізнався про це і забрав поета до себе в Переяслав. У Шевченка виявилось запалення легень – тяжка недуга, яку тоді нечасто виліковували,

         Важко було на душі у поета. Думав, що доведеться розпрощатися зі світом. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

         Як умру, то поховайте…

         Так був написаний у кінці 1845 року «Заповіт». Але він виявився не останнім словом поета, бо Тарас Григорович переміг свою хворобу і продовжував працювати далі.

2.Виразне читання напам’ять учителем вірша «Заповіт».

3.Повторення відомостей про виразне читання. (Згадуємо поняття «пауза», «логічний наголос», «темп», «інтонація»)

4.Повторне читання поезії учнями вголос (3-4 учні).

5.Складання паспорта вірша «Заповіт».

1)    Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

2)    Ідея: віра поета в світле майбутнє України.

3)    Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

4)    Композиція.

Експозиція:             Як умру, то поховайте

                                …

                                На Вкраїні милій…

Зав’язка:                 Як понесе з України

                                Кров ворожу.

Кульмінація:          … Вставайте,

                                Кайдани порвіте.

Розвязка:                І мене…

                                Не забудьте пом’янути

                                Незлим тихим словом.

6.Робота в групах.

1 група «Психологи» складають психологічний портрет автора творів «Мені тринадцятий минало», «Тополя», «Заповіт».

2 група «Літературознавці» визначають, які художні засоби використав автор «Заповіту» для розкриття головної думки.

3 група «Політики» визначають, наскільки здійснилася мрія поета у наш час.

7.Повідомлення учня «Післяісторія «Заповіту».

Поезія широко поширилася по Україні в рукописному варіанті. Надрукована ж була лише 1859 року в Лейпцигу в збірці «Нові вірші Пушкіна і Шевченка», і в цьому ж році у Липську (збірка «Поезія Тараса Шевченка»).

         Вірш перекладено більш як 50 мовами народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

         На слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музичних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г.Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Демуцького, Г.Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова;  симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

         Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні, належить полтавському вчителеві Г. Гладкому.

Прослуховування фонозапису Г. Гладкого «Заповіт»

IV. Підсумок.

         Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення:

«Мені найбільше запам’яталося…»

V. Домашнє завдання.

         Вивчити поезію «Заповіт» напам’ять, уміти її аналізувати.

         Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про життя і творчий шлях А. Чайковського.