І.П. Котляревський. П’єса «Наталка Полтавка». Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки

               Тема. І.П. Котляревський. П’єса «Наталка Полтавка». Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки.

Мета: допомогти учням глибше усвідомити причини конфлікту між героями твору, художнє втілення, розв’язання його автором відповідно до норм народної моралі й етики;

розвивати навички аналізу драматичного твору та цілісного його сприйняття;

виховувати почуття гідності, цінності особистого щастя, гуманізм і толерантність, активну життєву позицію.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, книжкова виставка.

Тип уроку: урок-узагальнення.

Хід уроку

І. Оголошення теми й мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

         Перевірка домашнього завдання.

         Групи презентують свою роботу.

1 група. Учні характеризують героїню Наталку, підтверджуючи свої судження цитатами з твору, прикладами, розігруванням діалогів.

2 група. Учні характеризують возного та виборного, відзначаючи їх негативні і позитивні риси.

3 група. Учні характеризують Терпилиху, висловлюють своє ставлення до її вчинків.

4 група. Учні характеризують Петра й Миколу, знаходять у їхніх характеристиках спільне та відмінне.

Слово вчителя. Отже, охарактеризувавши героїв п’єси, ми переконалися в тому, що справжнє почуття любові возвеличило їх. Наталці надало сили і впевненості. Петра навчило жертвувати в ім’я благополуччя іншого, Терпилиху застерегло від фатальної помилки, а возного змусило вперше в житті зробити добре діло.

         Диспут «Щастя – не слава, не грощі, все це минає. Щастя – це друзі хороші, шана людськая».

Слово вчителя. Ми визначаємо «Наталку Полтавку» як соціально-побутову п’єсу. Автор же назвав свій твір «опера малоросійська в двох діях».

         - Як ви думаєте, чому Котляревський дав своєму творові таке визначення?

На дошці.

         Опера – вид музичного мистецтва; художній твір, зміст якого втілюється в сценічних музично-поетичних образах і в якому органічно поєднуються вокальна й інструментальна музика, драматургія, образотворче мистецтво й хореографія.

 

Слово вчителя. Над музичним оформленням опери-п’єси працювало багато композиторів. У широке сценічне життя «Наталка Полтавка» увійшла з музикою геніального Миколи Лисенка, котрий протягом 1864-1889 років написав чудові мелодії. М.В. Лисенко – геніальний український композитор, основоположник національної музики.

Учениця виконує пісню «Віють вітри, віють буйні»

• Чи співпадає ліричний образ, який створила учениця, із образом Наталки, який створив І. Котляревський?
• Що головна героїня хоче показати глядачам цією піснею?
• Яка мелодія пісні?
• Що ви відчували, коли звучала ця пісня?
• А ще які пісні зустрічаються у п’єсі?

Повідомлення учня «Пісні у п’єсі «Наталка Полтавка». (Див. додаток 1)

ІІІ. Підбиття підсумків.

         Творча робота «Мої роздуми над п’єсою «Наталка Полтавка».

IV. Домашнє завдання.

         Закінчити творчу роботу. Підготуватися до тематичної контрольної роботи.

 

Додаток 1

Пісні з «Наталки Полтавки»

1. «Віють вітри, віють буйні».
2. «От юних літ не знал я любові».
3. «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву».
4. «Дід рудий, баба руда».
5. «Ой під вишнею, під черешнею».
6. «Всякому городу нрав і права».
7. «Ой доля людськая – доля єсть сліпая!»
8. «Ой мати, мати! Серце не вважає»
9. «Чи я тобі дочко, не добра желаю».
10. «Ей, Наталко, не дрочися!»
11. «Де згода в сімействі».
12. «Чого ж вода каламутна, чи не хвиля збила?»
13. «Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві».
14. «Сонце низенько, вечір близенько».
15. «Вітер віє горою, любивсь Петрусь зо мною».
16. «У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила».
17. «Та йшов козак з Дону, та з Дону додому».
18. «Що за того Петруся».
19. «Підеш, Петре, до тієї, яке тепер любиш».
20. «Ворскло, річка невеличка».
21. «Ой я дівчина Полтавка».
22. «Начинаймо веселиться».

         За своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями серед цих пісень є ліричні («Віють вітри, віють буйні», «Сонце низенько, вечір близенько», «Чого вода каламутна…»), історичні («Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві»), бурлацькі («Та йшов козак з Дону, та з Дону додому»), жартівливі («Дід рудий, баба руда», «Ой під вишнею, під черешнею»), сатиричні («Всякому городу нрав і права») тощо.

         Ці пісні не випадково введені в тканину п’єси. Вони є органічним елементом її композиції, кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб.

         Наприклад, жартівливо-гумористична пісня «Ой під вишнею, під черешнею» дуже пасує до ситуації, що склалася: залицяння підстаркуватого пана возного до молодої, вродливої Наталки. Влучно і дотепно пісня висміює цього невдаху-залицяльника.

         А пісні «Віють вітри, віють буйні», «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву», «Ой мати, мати! Серце не вважає» передають сум і тугу дівчини, розлученої з коханим.

         Сатирична ж пісня «Всякому городу нрав і права» – це художньо-образне виявлення «філософії» возного – крутія, хабарника, пана; філософії, що виправдовує соціальну нерівність: підлеглість бідного багатому, виправдовує несправедливість, кругову поруку, хижацтво і брехню.

         Патріотичні мотиви звучать у піснях «Ворскло, річка невеличка», «Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві».