І.П. Котляревський. Життя і творчість. Поема «Енеїда»
Тема. І.П. Котляревський. Життя і творчість. Поема «Енеїда».
Мета: зацікавити учнів творчістю письменника, допомогти усвідомити її значення для розвитку нової української літератури;
розвивати навички сприйняття інформації на слух, виразного читання ліро-епічних творів, їх коментування;
на прикладі життя письменника виховувати патріотизм, національну свідомість, любов до мистецтва.
Обладнання: портрет письменника, мультимедійний проект.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
«Енеїда», частина І.
І. Оголошення теми й мети уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слово вчителя. Безсмертна «Енеїда» І. Котляревського починається словами епіграфа нашого уроку. Творами цього визначного письменника зачитувалися не лише вищі прошарки суспільства, а й простий народ.
Т.Г. Шевченко назвав Котляревського «батьком». А відкриття в Полтаві 1903 р. пам’ятника Котляревському перетворилося на загальнонародну акцію. Котляревський-першовідкривач нової ери українського художнього слова.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
- Завдання: робити у зошити стислі записи дат і цікавих фактів із життя І.Котляревського.
- Учениця виступає із повідомленням «Сторінками біографії І.П.Котляревського» (проект біографії – мультимедійний).
- Інтерактивна вправа «Відбий м’яч».
- З якого роду походив Котляревський?
- Яку освіту здобув?
- Які мав риси вдачі?
- Чи насиченим було життя письменника?
- Що вас найбільше зацікавило в життєписі Котляревського?
- Чи мав відношення Котляревський до театру?
- Чи займався він громадською і педагогічною діяльністю? Наведіть конкретні приклади.
- Якими творами прославився І. Котляревський?
- Слово учневі (виступ з індивідуальним завданням) про основу поеми Вергілія «Енеїда».
Пишучи поему «Енеїда», Вергілій виконував замовлення римських імператорів Юліїв, до яких у часи його життя належали Гай Юлій Цезар та усиновлений ним Октавіан. Прізвище Юліїв виводили від імені сина троянського царевича Енея Іула (Юла). Не дивно, що Октавіан Август, прикрашаючи римський форум статуями, на найкращому місці поставив скульптуру Енея.
Вергілій свято вірив у богів-олімпійців, наділяв їх безмежною силою, а зображуючи суперечки між богами, навіть не пробував натяками осудити когось із них, хоч в античні часи боги не були зідеалізованими, а навпаки, часто проявляли суто людську підлу натуру. Урочиста, написана гекзаметром «Енеїда» Вергілія за жанром була героїчною поемою, прославляла троянців та їхніх нащадків – римлян.
Вчитель. До Котляревського «Енеїду» Вергілія по-своєму переробляли письменники різних епох та народів, але український твір вийшов цілком оригінальним і зажив слави на довгі віки. Володимир Сосюра писав:
І так, як ми, як з нами це було,
Над книжкою своєю «Енеїди»
Нащадок схилить радісне чоло.
Науковці визначають твір І.П. Котляревського за жанром поемою, трактуючи її як бурлескно-травестійний різновид.
Завдання учням: пригадати, де ми зустрічалися вже з поняттями «травестія» і «бурлеск».
Після відповіді учнів на мультимедійній дошці з’являється:
Травестія (італ. переодягання) – різновид гумористичної поезії, коли твір з серйозним і, навіть, героїчним змістом письменник переробляє у твір з комічними персонажами, змінюючи зміст і форму твору.
Бурлеск (італ. жарт) – жанр, що вимагає, щоб про буденне писалося «високим штилем», піднесено, а героїчний зміст викладався навмисне вульгарно.
Твір складається із шести частин (замість 12 у Вергілія). Оскільки він писався близько тридцяти років, то і тональність його змінювалася – від насмішкувато-сатиричної до героїко-патріотичної (під впливом подій вітчизняної війни 1812 року).
На мультимедійній дошці з’являється таблиця
Зміст «Енеїди»
Частина І. Початок подорожі Енея. Гостювання в Дідони.
Частина ІІ. В Сицилії. Поминки по батькові Енея Анхізу. Пожежа (горить троянський флот).
Частина ІІІ. На землі Кумській. Подорож Енея з Сівіллою на той світ. Зустріч з батьком Анхізом.
Частина IV. В Латинській землі. Обмін подарунками Енея з царем Латином. Початок війни.
Частина V. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала.
Частина VI. Продовження війни. Поєдинок Турна з Енеєм.
- Коментоване читання І частини «Енеїди» І. Котляревського.
Проблемне завдання: яким перед нами постає головний герой Еней після прочитання І частини поеми?
- Словникова робота за питаннями учнів.
(Див. додаток 1)
IV. Закріплення знань, умінь та навичок.
Виконання учнями тестових завдань.
- Укажіть, ким був батько І. Котляревського.
а) священиком; б) дяком;
в) військовим; г) канцеляристом.
- Укажіть соціальний статус сім’ї Котляревських.
а) кріпаки; б) селяни;
в) дворяни; г) поміщики.
- Укажіть автора, у якого І. Котляревський запозичив сюжет «Енеїди»:
а) Езоп; б) Г. Сковорода;
в) Вергілій; г) І. Некрашевич.
- Скільки років Котляревський працював над «Енеїдою»:
а) 10; б) 15; в) 20; г) 30.
- За жанром «Енеїда» І. Котляревського – це:
а) сатирична поема; б) драматична поема;
в) історична драма; г) бурлескно-травестійна поема.
- Кого Еней звав мамою?
а) Юнону; б) Венеру;
в) Афродіту; г) Дідону.
- Хто звелів бути поганій погоді на морі?
а) Пріам; б) Паріс;
в) Меркурій; г) Еол.
- Хто вгамував бурю на морі?
а) Еол; б) Нептун;
в) Юнона; г) Венера.
- До якого міста припливла ватага запорожців?
а) Стамбула; б) Карфагена;
в) Трої; г) Рима.
- Який наказ отримав Еней від богів?
а) заснувати Карфаген; б) Рим;
в) Сицилію; г) Стамбул.
- Еней гостював у:
а) Венери; б) Юнони;
в) Дідони; г) Нептуна.
- Чому Дідона спалила себе?
а) ненавиділа Енея; б) любила Енея;
в) сумувала за Енеєм.
V. Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення:
«Мене найбільше вразило (запам’яталось)…»
VI. Домашнє завдання.
Прочитати ІІ, ІІІ частини, вміти аналізувати, переказувати; IV, V, VI частини поеми «Енеїда» читають 1, 2, 3 групи учнів.
Додаток 1
Словникова робота.
Ланець – голодранець, шибеник.
Путивочка – рід невеликого круглого яблука.
Ґринджолята – санки.
Кибалка – старовинний жіночий головний убір.
Шнурівка – корсет.
Суціга – негідник.
Дряпічка – хабарник.
До ляса – втеча.
Лемішка – страва з гречаного борошна з салом або маслом.
Кварта – кружка, десята частина відра.
Гольтіпака – голяк.
Виходці – переселенці.
Прочани – захожі.
Пустити ману – одурити.
В три вирви – в три шиї.
Локшина – лапша.
Зубці – зерна обтовченого ячменю зварені або підсмажені.
Путря – ячмінна кутя з солодким квасом.
Кваша – тісто.
Ковтки – сережки.
Гоцак – танок.
Оренда, оранда – корчма.
Кораблик – старовинний жіночий головний убір.
Каламайка – лляна міцна тканина.
Хрещик – весняні хороводні ігри.
Джгут – той, хто програв, діставав кілька ударів джутом.
Хлюст, пари, візок – картярські ігри.
Дамки – шашки.
Грінку убить – виграти.
Мартопляс – франт.
Ладунка – сумка.
Халоція – потасовка.
Кучма – шапка.
Бакур – волокита.
Костер – скирта очерету з 30 кіп.