Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору, зображення в ньому історичного минулого. Героїзм і мужність українських козаків. Художні особливості поеми
Тема. Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору, зображення в ньому історичного минулого. Героїзм і мужність українських козаків. Художні особливості поеми.
Мета: розширити знання учнів про творчість Т. Шевченка; ознайомити з історичною поемою «Іван Підкова»;
розвивати поетичну уяву, навички виразного читання поетичних творів, аналізувати ліро-епічний твір;
формувати комунікативну, інформативну компетентності;
виховувати почуття любові до Батьківщини, патріотичні почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, поетичні збірки поета.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Перевірка домашнього завдання.
1) Виразне читання поезії «Думка» напам’ять (учням-асистентам чи у парах).
2) Огляд і коментування дитячих ілюстрацій до поезії «Думка».
2.Літературний диктант.
1. До якого міста пішов Тарас Шевченко взимку 1831 року? (До Петербурга)
2. З ким познайомився у Літньому саду Петербурга Т. Шевченко? (З Іваном Сошенком)
3. Хто взяв участь у викупі Шевченка із кріпацтва? (К. Брюллов, В.Григорович, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка)
4. За скільки викупили майбутнього поета? (За 2 500 крб.)
5. У якому році з’явилася перша збірка Тараса Григоровича? (1840 р.)
6. Яку назву мала ця збірка? («Кобзар»)
7. У якому альманасі було надруковано поезію «Думка»? («Ластівка»)
8. З якою метою «пішов козак світ за очі…»? (Шукати долі)
9. З чим сперечається серце козацьке? (Думкою)
10. Чому козак плаче? (Ні з ким поговорити)
11. Що заросло тернами в поезії «Думка»? (Шляхи)
12. Яким епітетом описує Т. Шевченко море? (Синє море)
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.Вступне слово вчителя.
У всі періоди творчості Великого Кобзаря бачимо його глибоке зацікавлення історією України, героїчним минулим. Йому хотілося, щоб український народ згадав про свою минулу славу – козаччину, гайдамаччину, піднявся і скинув ненависні кайдани.
Ці думки вилилися в поетичні рядки – поему «Іван Підкова».
2.Повідомлення учня «Іван Підкова – історична особа» (самостійно підготовлене).
Славним козацьким кошовим був Іван Підкова (справжнє ім’я Іван Вода). Був дуже сміливий і розумний. Мав неабияку фізичну силу – міг погнути і поламати пальцями монету, підкову, зупинити за заднє колесо віз, запряжений шістьма кіньми… За це його прозвали Підковою. Очолював походи запорожців на турецькі міста. У 1577 р. став володарем Молдавського князівства, що не сподобалося турецькому султанові і він пригрозив польському королю новим походом, якщо той не розправиться з Підковою. Козака хитрощами заманили до Львова, що тоді належав Польщі, схопили, закували в кайдани. 16 червня 1578 р. отамана було привселюдно страчено на площі Ринок. Його поховали спочатку у Львові, але згодом козаки перевезли останки свого побратима до Канева.
3.Повідомлення учня «Історія написання поеми «Іван Підкова».
Т.Г. Шевченко захоплювався історією, багато читав. Досить йому було прочитати думу про морський похід отамана Івана Серпяги, щоб уява його «намалювала один із найдинамічніших у нашій поезії образів – образ національного вождя і дисциплінованої військової громади» (шевченкознавець П.Зайцев).
Історичних свідчень про похід Івана Підкови в Туреччину немає. Але в історії українського козацтва відомо чимало походів у Туреччину, у відповідь на напади турецько-татарських орд на Україну.
4.Учні слухають аудіозапис поеми «Іван Підкова» у виконанні заслуженого артиста України П. Панчука.
5.Самостійне читання поеми учнями.
6.Словникова робота.
Китайка – тканина;
шинок – заклад, де продавали спиртне, де можна було пообідати й випити;
поставець – посуд, кухоль;
гирло – місце впадання річки в море;
байдаки – великі козацькі човни;
рибалка – тут: птах;
Синод – турецьке місто;
Царград – давня слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.
7.Дослідницько-пошукова робота.
І група Теоретики літератури: дослідити тему, ідею, жанр твору.
ІІ група Критики: дослідити композиційну побудову поеми.
ІІІ група Поети: визначити художні засоби.
Орієнтовні відповіді.
І група.
Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.
Жанр: історична поема.
ІІ група. Твір поділяється на дві частини:
1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);
2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, – битва козаків із турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).
ІІІ група. Художні засоби:
рефрен: «Було колись…»;
метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють… говорять», «лихо танцювало», «журба… кружала», «серце… спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;
епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;
порівняння: «могили… як гори», «хвилі, як ті гори»;
риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»;
риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Нехай ворог гине!», «Поїдемо в гості!», «Спасибі вам!»;
звертання: «Ануже, хлоп’ята», «… грай же, море», «Добре, батьку, отамане».
IV. Закріплення знань, умінь та навичок.
Інтерактивна вправа «Відбий м’яч».
1. Що залишилося після запорожців у поля? (Могили)
2. Яка ріка згадується в поемі «Іван Підкова»? (Дніпро)
3. До кого їдуть козаки в «гості» в поемі «Іван Підкова»? (До султана)
4. Що робили козаки, коли плили річкою? (Співали)
5. Яку назву має столиця Туреччини в поемі «Іван Підкова»? (Царгород)
6. З ким говорять козацькі могили в полі? (З вітром)
V. Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення «Мені найбільше запам’яталося…»
VI. Домашнє завдання.
Виразно читати поему «Іван Підкова» Т.Г. Шевченка.
Намалювати ілюстрації до поеми.
Написати твір-мініатюру на тему «Іван Підкова – мудрий отаман» (сильним учням).