Формування розумової діяльності учнів на уроках української літератури шляхом впровадження інноваційних технологій
ВСТУП
Серед актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики одним із найважливіших є питання формування розумової діяльності школярів.
Необхідність використання різноманітних підходів у навчально-виховному процесі обумовлена вимогами до викладання, насамперед, наявністю розвинених умінь. Б. Житник наголошує, що викладання – це мистецтво, яке закликає до використання таланту і творчості, але воно повинно бути науково обґрунтованим.
Взірцем педагогічної думки вважається «Повчання Володимира Мономаха дітям» (1053 – 1125), де вперше, в епоху Київської Русі, обґрунтовано необхідність зв’язку освіти з потребами життя особистості. При цьому особливу увагу автор звертає на важливість розвитку в дітей ініціативи, працелюбства, додержання гуманістичних стосунків між людьми.
Григорій Ващенко вважав, що школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого, – «виховати у них формальні здібності інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культури вперед», їй потрібні «логічне мислення і творча фантазія».
«Освіта XXI століття – це освіта для людини», – зазначено в Концепції 12- річної середньої загальноосвітньої школи. Визначальним напрямком оновлення змісту навчально-виховного процесу є гуманізація освіти, основана на гуманістичних цінностях. Ось чому традиційні моделі навчання змінюються на інноваційні, завдяки яким оновлюється процес навчання. Вони допомагають виділити мотиваційний бік навчання, відмежувати від чергових «переможних методик» і за короткий час допомагають дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
Розділ І. Формування розумової діяльності учнів на уроках української літератури шляхом впровадження інноваційних технологій
Інновація в педагогічній інтерпретації – це нововведення в педагогічній системі, що поліпшує розвиток і результати навчально-виховного процесу. Важливою в управлінні інноваційними процесами є реалізація нових принципів управління, до яких слід віднести принципи інноваційності й відкритості. Реалізація інноваційної педагогічної технології передбачає наявність діалогової взаємодії учасників процесу. У контексті педагогічної інноватики урок можна представити, як соціальну систему, яка забезпечена взаємодією «вчитель-учень», «учень-учень», відтак головною є не передача інформації, а організація учнів для освоєння інформації. Навчання предмета, яке реалізується на уроці, передбачає навчання учнів особистій діяльності та оволодінню змістом предмета, побудоване на основі самоосвіти учнів у навчальному процесі. Метою такого уроку є досягнення ідеалізованого результату, отже педагог має здійснити:
1) передбачення можливих результатів;
2) вибудувати програму дій учителя й учнів на досягнення результату, виконання завдань уроку.
Функції такого уроку: розвивати особистісну діяльність учнів з оволодіння знаннями; формувати міцні мотиви навчання та реалізувати поняття самостійності; формувати моральні основи, забезпечувати орієнтацію та загальнолюдські цінності. Результати роботи вчителя, що реалізує інноваційні технології, передбачають:
- цілеспрямованість діяльності на уроці;
- індивідуально-особистісний підхід до учня;
- диференційований підхід до навчання;
- володіння теоретичним матеріалом та вміння привести у відповідність зміст навчального процесу, методи і форми організації розумової діяльності.
Однак для того, щоб отримати бажані результати кожного уроку, треба поєднати духовний зміст педагогічної діяльності з досконалою формою її реалізації. Завдання інноваційної діяльності на уроках полягає у виконанні різноманітних за обсягом видів робіт, що залежать від змісту нововведення, його мети, термінів та засобів. Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об'єднувати в межах класичної освіти.
Засобом залучення школярів до формування активної розумової діяльності та розкриття їх як особистості є застосування інтерактивних методів викладання української мови та літератури, тому часто проводжу диспути, конкурси, творчі звіти, конференції, театралізовані уроки, уроки-екскурсії, уроки-«занурення», літературні кафе, уроки-узагальнення та ін. Навіть якщо це звичайний урок, намагаюсь внести в нього фрагменти нестандартності, щоб збудити душу дитини, стати посередником між письменником і учнями. Завжди пам’ятаю слова Наталі Ужвій, яка порівнювала урок літератури з п’єсою-мініатюрою, в якій «учитель виступає і як автор тексту, і як режисер-постановник, і я к артист».
За програмою у старших класах вивчається інтимна лірика Т. Шевченка, І. Франка, Лесі України, В. Сосюри, В. Симоненка. Я вважаю, що це надзвичайно благодатний матеріал для проведення уроків з елементами концерту, з використанням музики, вокалу, уривків із спектаклів, що сприяє розвитку особистості кожної дитини, розкриттю талантів.
Підготовка до таких уроків формує розумову діяльність, бо змушує самостійно вивчати епістолярну спадщину письменника, читати про його життя художні твори, добирати відповідний матеріал, складати повідомлення. Учні охоче допомагають скласти план уроку, написати літературно-музичну композицію, беруть участь у постановці окремих сцен, вивчають позапрограмові твори для декламації. Такі уроки мають велике естетичне і виховне значення, бо дають школярам змогу глибше розкрити духовний світ митця, його глибинні почуття, здійснити мандрівку в чарівний світ поезії, музики, театру.
Оригінально підходжу й до вивчення життєвого та творчого шляху письменника. Щоб викликати в учнів інтерес до письменника, бажання читати його твори, я старанно готуюся до першого уроку теми, прагну подати дітям біографію так, щоб це був не набір дат у хронологічній послідовності, а жива, емоційна розповідь про людину з її пристрастями, звичками, своїми поглядами на життя. Часто такі уроки проводжу у формі лекції, але обов’язково з елементами бесіди, використовуючи суміжні види мистецтв, художнє та в ролях читання уривків з творів про життя митця слова.
Сучасна методика спонукає якнайбільше приділяти уваги самостійності учнів в опрацюванні навчального матеріалу, а це, в свою чергу, сприяє формуванню розумової діяльності школярів. Тому в 9–11 класах пропоную самостійно підготувати біографію письменника і представити її у вигляді комп’ютерної презентації. Користуючись додатковою літературою, відшукати цікаві факти з його життя.
У своїй роботі досить часто використовую інсценізацію для того, щоб зацікавити учнів не тільки біографією, а й творами письменника, зокрема до уроку за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка» дев’ятикласники готують і ставлять уривок з цієї п’єси. Створюється проблемна ситуація: «Чи може пісня розкрити літературний образ?». Після інсценізації я пропоную учням дати відповідь на запитання:
- Чи співпадає ліричний образ, який створила учениця, із образом Наталки, який створив І.Котляревський?
- Що головна героїня хоче показати глядачам цією піснею?
Згодом за цією п’єсою проводжу диспут «Щастя – не слава, не гроші, все це минає. Щастя – це друзі хороші, шана людськая». Диспут сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання власної думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Я вчу учнів терпимому ставленню до чужої думки, бо кожна людина має право на власне ставлення і трактування певної проблеми.
Допомогу у вивченні програмових творів надають екскурсії до театрів м. Харкова. Ми відвідали спектаклі «Наталка Полтавка», «Сватання на Гончарівці», «Гроші» (за п’єсою Карпенка-Карого «Сто тисяч»), «Мина Мазайло», «Маруся Чурай» та інші. Перегляд спектаклів з подальшим обговоренням змушують учнів бути активними на уроці, висловлювати своє ставлення до почутого і побаченого. Таким чином відбувається виявлення та максимальний розвиток індивідуально значущих позитивних задатків кожного школяра, а також формується інтерес до пізнання, бажання та вміння навчатися, що дає можливість підростаючій особистості самовизначитися та самореалізуватися.
Ефективною і цікавою формою активізації розумової діяльності учнів є уроки-конкурси на кращого оповідача казки (5 клас), краще виконання народної пісні (6 клас), на кращого декламатора поезії. Так, на уроці виразного читання напам’ять уривка з поеми І.П. Котляревського «Енеїда» учні самостійно обирають журі-рецензентів, я висловлюю певні вимоги учасникам конкурсу (бездоганно знати текст, читати виразно та артистично, виконувати вимоги до виразного читання поезії), а члени журі оцінюють кожного з учасників конкурсу певною кількістю балів і нагороджують переможців.
Охоче беруть участь учні в загальногруповому обговоренні методом «Мікрофон», який можна застосовувати для оперативного залучення учнів до діяльності, взаємодії, актуалізації опорних знань чи мотивації навчальної діяльності, як узагальнення (підсумок) на будь-якому етапі уроку. Наприклад, під час вивчення п’єси І.П. Котляревського «Енеїда» пропоную учням закінчити речення: «Мене найбільше вразило (запам’яталося)…», «Мене здивувало…» та ін.
З метою розвитку творчого та гнучкого мислення, вільного висловлення думки використовую «Мозковий штурм». Метод передбачає вироблення спільними зусиллями кількох рішень з конкретної проблеми, збирання якомога більшої кількості ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду, актуалізацію опорних знань чи мотивацію навчальної діяльності. Після перегляду епізоду «Зустріч Енея з батьком Анхізом» із мультфільму «Енеїда» учням ставляться запитання: 1) З якою метою режисер мультфільму звертається до класики? 2) Що таке мультиплікація і що вона дає? 3) Кого автор поеми поселив у рай, а кого у пекло? 4) За що пани розплачувалися за свої гріхи? 5)Як ви думаєте, що хотів сказати І. Котляревський так детально описавши пекло?
Далеко не всі учні мають зацікавлення до навчання як такого, бо з’являються нові технологічні аспекти, які відволікають учня від навчання. Телевізійні програми, мережа «Інтернет» тощо. Саме ці фактори змушують мене шукати нові, більш активні форми і методи навчання, зокрема, використання інформаційних технологій на уроках. Досвід переконує, що комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання знань, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп'ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.
У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.
Наприклад, під час вивчення життя і творчості І.П. Котляревського застосовую «Метод проектів». Використання проектного підходу пробуджує в учнів бажання оволодівати мистецтвом пізнання, прищеплює школярам навички самостійного оволодіння незнайомими комп'ютерними засобами. В цьому випадку проекти учні подають у вигляді презентацій, веб-сайтів, комп'ютерних газет тощо.
Вважаю, що систематичне використання комп'ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці; зростанню продуктивності уроку; реалізації інтеграції; логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; зміні ставлення школярів до комп'ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є інноваційним для вивчення літератури, що дозволить стимулювати інтерес учнів до художніх творів, зекономити час для творчої співпраці вчителя та учнів. Практика підтверджує, що інформаційні технології дають можливість проведення навчальних занять із української літератури різних типів як за змістом, так і за формою, реалізуючи водночас пізнавальні, розвивальні та дослідницькі дидактичні функції використання комп'ютерних технологій.
ВИСНОВОК
Підсумовуючи, слід зазначити, що застосування інноваційних технологій навчання в системі, поряд з традиційними видами робіт, якнайкраще забезпечує поліпшення якості підготовки учнів до ЗНО та подальшого навчання, суттєво змінює роль і місце педагога та учня в системі «вчитель-інформаційна система-учень». Таким чином, ми очікуємо, що подальша систематична організація індивідуальної та самоосвітньої діяльності учнів з використанням інноваційних технологій навчання на уроках української літератури сприятиме формуванню здібностей самовдосконалення (а саме навчити самого себе), а значить подоланню лінощів, обмеженості сучасних учнів.
Саме означені інноваційні технології дають міцний стимул розумовій, пізнавальній, пошуковій, дослідницькій, проектній активності і самостійності учнів. Інноваційні технології розвивають критичне мислення, особистісну культуру, творчі здібності, формують в учнів уявлення про сучасний полікультурний та багатомовний світ, про загальнолюдські й національні цінності, культурну спадщину рідної країни.