Т.Г. Шевченко. Поема «Гайдамаки»

Тема. Т.Г. Шевченко. Поема «Гайдамаки».

Мета: допомогти учням усвідомити провідні думки поеми, значення колективних та індивідуальних образів, змальованих у творі, художню майстерність автора;

розвивати навички роботи з художнім текстом, характеристики образів, вміння висловлювати та обґрунтовувати власну думку;

виховувати критичне мислення, патріотизм та інтернаціоналізм.

Обладнання: портрет письменника, різні видання поеми, ілюстрації до неї.

Хід уроку

Історична доля навіяла Шевченку цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили, цілком вірну народному характерові. Поет цілком проймається настроєм епохи, і тільки в ліричних відступах видно сучасного оповідача, в усій поемі збережено повну єдність і цілковиту вірність характерові козацьких повстань на ляхів.

                                  М. Добролюбов

І. Оголошення теми й мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

         Поема «Гайдамаки» – це найбільший поетичний твір Т. Шевченка. Він присвячений боротьбі українців проти польського панування. Думаю, що нам необхідно перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле, а ще зрозуміти ту мужність і сміливість, любов до рідного народу, які виявив Шевченко, створюючи своїх «Гайдамаків».

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Визначити жанр твору «Гайдамаки». (Ліро-епічна поема героїчного характеру, історико-героїчна поема).
2. Які ж історичні події лягли в основу поеми?

(В основу поеми «Гайдамаки» лягли цілком реальні історичні події. Гайдамацький рух розгорнувся в Україні у XVIII ст. Найвищим проявом його було повстання 1768 року, відоме під назвою Коліївщина. Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гніту на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. У лютому 1768-го в місті Бар на Вінниччині була створена Барська конфедерація – військово-політичне об’єднання збіднілих польських паничів. Загони конфедератів розправлялися з українським населенням Правобережжя, грабували його, руйнували православні церкви й переслідували священиків. Тому невідворотною була кривава боротьба. На чолі повстанських загонів гайдамаків став Максим Залізняк, потім до них приєднався сотник Іван Гонта).

3. Покажіть на карті, яку територію України охопило гайдамацьке повстання.

(З Черкащини, де спалахнуло повстання, воно поширилось на Смілянщину, Корсунь, Канів, Чигирин. З Київщини гайдамацький рух перекинувся на Брацлавщину, Поділля, Волинь, Галичину і навіть Закарпаття).

4. Що ви знаєте про Максима Залізняка та Івана Гонту?

(Коліївщину очолив спочатку запорожець Максим Залізняк, за походженням – наймит, що з 14-ти років виховувався на Запорожжі. Другим отаманом повстання був син селянина, сотник Іван Гонта, якому Потоцький подарував два села, щоб мати з нього вірного слугу. Але козака це не спокусило: він став не катом свого народу, а його вірним сином. У розпал Коліївщини Катерина ІІ завдала гайдамакам удару в спину: царські офіцери підступно заарештували хоробрих керманичів повстання Залізняка та Гонту. Першого було тавровано й заслано на каторгу в Сибір. А з Гонтою нечувано люто розправилася шляхта: за легендою, його голого посадили на розпечені штаби заліза, з живого зідрали 12 пасів шкіри, поступово відрубували руки, вуха, язик, викололи очі. Насправді, катували Гонту три дні й таки здирали паси, потім четвертували й окремі частини тіла поприбивали на перехресних шляхах. Не менш жорстокою була розправа над іншими гайдамаками: лише в Кодні сконало їх у жахливих муках близько 3000).

5. З яких частин складається поема «Гайдамаки»?

Вступ

Інтродукція

Галайда

Конфедерати

Титар

Свято в Чигирині

Треті півні

Червоний бенкет

Гупалівщина

Бенкет у Лисянці

Лебедин

Гонта в Умані

Епілог

6. Визначте сюжетні лінії поеми «Гайдамаки».

1. Історична сюжетна лінія (Гайдамаччина, повсталий народ)

Експозиція: безчинства конфедератів на українській землі.

Зав’язка: збір гайдамаків у Чигирині; пісня кобзаря.

Розвиток дії: повстання; народ іде в гайдамаки; криваві розправи.

Кульмінація: бій в Умані, Гонта страчує синів.

Розв’язка: придушення повстання.

2. Особистісна сюжетна лінія (Ярема та Оксана)

Експозиція: Ярема служить у жида.

Зав’язка: зустріч закоханих.

Кульмінація: Оксану забирають конфедерати.

Розвиток дії: Ярема йде в гайдамаки; Ярема дізнається про викрадення Оксани, мститься шляхті.

Розв’язка: Ярема рятує Оксану, відвозить у монастир, одружується.

IV. Формування вмінь та навичок.

1. Робота в групах над характеристикою героїв.

1 група. Учні характеризують Ярему.

2 група. Учні характеризують Залізняка.

3 група. Учні характеризують Гонту.

План характеристики образу Яреми.

1. Ярема – кріпак у корчмаря.
2. Галайда – «сирота убогий і сирота багатий».
3. Риси характеру:

а) сміливість;

б) героїзм;

в) ненависть до ворогів;

г) готовий віддати своє життя за свободу України;

д) сильний.

4. Кохання до Оксани.
5. Мова героя.

План характеристики образу Залізняка.

1. Залізняк – ватажок повстання.
2. Патріот.
3. Улюбленець народних мас.
4. Щира душа.
5. Рішучість, хоробрість, завзятість.
6. Непримиренний і нещадний до ворогів.

План характеристики образу Гонти.

1. Гонта – керівник повстання.
2. Вбивство синів.
3. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили.

2. Презентація роботи в групах.

Роботу оцінюють учні-рецензенти.

3. Завдання проблемного характеру.

- Пригадайте сцену страти Гонтою своїх синів. Як її можна розуміти? У якому стилі вона написана, чому?

Орієнтовні відповіді:

• сцена дуже жорстока і вражаюча;
• письменник у дусі романтизму змальовує гіперболізовану вірність ватажка присязі, і сини тут – уособлення ворожої віри, майбутніх ворогів;
• сцена надзвичайно трагічна, бо в кінці ми бачимо люблячого батька, який терпить люту муку від власного злочину.

(В історії подібний факт не зафіксований, у Гонти був один дорослий син, православний).

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте головну думку поеми, підтвердіть її текстуально.

Орієнтовні відповіді:

• звеличення подвигу гайдамаків у боротьбі з ворогами України;
• заклик до єднання всіх слов’янських народів;
• заклик згадати минулу славу козаків;
• утвердження невідворотності боротьби, коли народ терпить потрійний гніт – економічний, національний та релігійний.

V. Підбиття підсумків уроку.

         Інтерактивна гра «Мікрофон».

Продовжіть речення:

«Думаю, що Шевченко для свого народу…»

VI. Домашнє завдання. Характеризувати інші образи поеми, проаналізувати жанрові й художні особливості поеми «Гайдамаки», опрацювати відповідний матеріал підручника; підготувати повідомлення про Прометея.