М. Вороний. Коротко про письменника. «Євшан-зілля»

              Тема. М. Вороний. Коротко про письменника. «Євшан-зілля».

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Миколи Вороного, показати майстерність поета, розкрити літописну основу сюжету поеми «Євшан-зілля»;

розвивати навички вдумливого, виразного читання, коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору;

виховувати почуття патріотизму, національну самосвідомість.

Обладнання: портрет Миколи Вороного, збірки його творів, мультимедійний проект, пучечок полину.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Людина повинна завжди пам’ятати,

звідки вона пішла в життя.

Людина не має права бути безбатченком.

О. Довженко

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя: Діти, чи чули ви такі рядки?

Білесенькі сніжиночки,

вродились ми з води;

легенькі, як пушиночки,

спустилися сюди.

Ми хмарою носилися

від подиху зими,

і весело крутилися

метелицею ми.

• Кому вони належать?

Цю поезію написав для малят Микола Кіндратович Вороний. У його поетичному доробку чимало чудових творів. Сьогодні ми і познайомимося із творчістю М. Вороного.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Діти, що нового ви очікуєте почути сьогодні на уроці? Чи сподіваєтесь на цікаву роботу?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Знайомство з біографією М. Вороного (мультимедійний проект).

Учні роблять висновок:

         Життя Миколи Вороного минало в постійних переїздах із місця на місце. Звичайно, він тужив за Україною, бо іноді надовго опинявся досить далеко від неї. Він дуже любив свій народ, тому своєю творчістю намагався допомагати йому.

Миколу Вороного можна назвати патріотом.

• Що таке патріотизм? (Відданість і любов до своєї Батьківщини)

         (Тому епіграфом до уроку є слова О. Довженка).

Пропонується дітям понюхати пучечок полину.

• Які асоціації викликає цей запах?

2. Слово вчителя.

• Доля України, проблема історичної пам’яті її народу турбувала поета повсякчас. У 1895 році М. Вороний написав зворушливу прекрасну поему «Євшан-зілля», на основі легенди з «Літопису руського» – літописного зведення XIV ст., куди ввійшла і відома нам «Повість минулих літ». Ця легенда привертала увагу багатьох митців. Ось кульмінаційний момент із неї: «Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче – дай йому понюхати зілля, що зветься євшан». Той же не схотів (ні) вернутися, ні послухати. І дав (Ор) йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да луччє єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути. І прийшов він у землю свою». Микола Вороний творчо використав основний мотив легенди і епіграфом до поеми використав слова із легенди…
• Що ж таке євшан-зілля?

3. Коротка довідка (подає учень).

         Євшан-зілля – народнопоетична назва степового полину. Полин – трав’яниста або напівкущова рослина з міцним запахом і гірка на смак. У світі існує близько 500 її видів, в Україні розповсюджено понад 20 видів. Росте повсюди, як бур’ян. Деякі види використовуються як лікарські рослини, окремі є кормом для тварин, а кримський різновид – ядовитий.

4. Словникова робота (слова записані на дошці).

Євшан-зілля – різновид полину,

ясир – бранці, полонені,

почет – пошана,

розкоші – багатство,

гудець – музикант, співець,

Перун – бог грому,

твар – обличчя,

сірома, небога – бідолаха, сердега,

зацурали – забули,

хан – правитель у кочових народів,

бадилля – сухі гілочки.

5. Виразне читання поеми «Євшан-зілля». (Учитель і учні читають ланцюжком). Нагадуємо вимоги до виразності читання поетичних творів.
6. Гра «Хто найуважніший?»

1. Хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником? (Гудець)
2. Що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»? (Пісня гудця)
3. Яке завдання дає хан судцеві? (Повернути сина)

Інсценізація уривка із поеми.

4. Кого половецький юнак назвав коханою? (Волю)

7. Робота з текстом поеми.

• На які частини можна поділити твір? (Вступ, основна частина, висновок)
• Зачитайте вступ і висновок. (Напам’ять. Завдання було задано заздалегідь окремим учням.)
• Переказати епізоди, які найбільше запам’яталися.
• Визначити тему та ідею твору.

Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на батьківщину за допомогою євшан-зілля.

Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї.

• Скласти план поеми (самостійно).

Орієнтовний план.

І. Вступ. Пояснення, чому автор звертається до літопису.

ІІ. Основна частина.

1. Життя у розкоші ханського сина.
2. Страждання батька без коханої дитини.
3. Прохання батька.
4. «Пісня вольного народу».
5. Чарівне зілля.
6. «Воля! Воленька кохана!»

ІІІ. Звернення автора до України і її синів.

IV. Закріплення знань, умінь та навичок.

- Що вас найбільше вразило у змісті поеми?

- Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

         Оцінювання роботи учнів учнями.

V. Домашнє завдання.

1. Навчитись виразно, вдумливо читати й коментувати поему; зробити до неї ілюстрації.

2. Написати власне закінчення до цієї історії прозовою або віршованою мовою.